DNS-записи – що це таке і як вони працюють

Бер 18 2026
автор Ilona K.

Зміст

Що таке DNS-запис?
Чому власнику бізнесу варто звертати увагу на DNS-записи?
Як працюють DNS-записи?
Типи DNS-записів
Керування DNS-записами
Проблеми з DNS-записами та їх вирішення
Поширені запитання

Те, як налаштовано DNS-записи, визначає, чи відкриватимуться сайти клієнтів, чи стабільно працюватиме їхня електронна пошта, чи коректно підключатимуться зовнішні сервіси та чи не губитимуться запити.

У більшості компаній DNS-записи налаштовують системні адміністратори, розробники, хостинг-провайдери або інші технічні фахівці, відповідальні за керування доменом та інфраструктурою. Але може статися так, що власнику бізнесу доведеться налаштовувати їх самостійно.

Навіть якщо ви не налаштовуєте їх вручну, розуміння принципів налаштування DNS-записів допомагає усвідомлено обирати домени, швидше розв'язувати технічні проблеми, спілкуватися з підрядниками однією мовою та уникати простоїв, які можуть коштувати грошей і репутації.

Що таке DNS-запис?

Система DNS – це система, яка перетворює зрозумілі людині доменні імена, як-от example.it.com , на IP-адреси, які розуміють сервери й які виглядають як послідовність чисел, наприклад: 192.0.2.1.

DNS-запис – це текстова інструкція, що зберігається на DNS-серверах і пов'язує доменне ім'я з ресурсами, які воно має використовувати. Простими словами, вона вказує інтернету, де шукати вебсайт, куди доставляти електронні листи або як зовнішні сервіси мають взаємодіяти з доменом.

Кожен запис містить:

Name/Host – домен або субдомен.
Type – A, CNAME, MX, TXT тощо.
Value/Target – IP-адресу або адресу сервісу.
TTL (Time to Live) – час кешування запису.

Чому власнику бізнесу варто звертати увагу на DNS-записи?

DNS-записи безпосередньо впливають на роботу вашого онлайн-бізнесу. Вони впливають на кілька критично важливих аспектів:

Доступність сайту. Вони визначають, на який сервер вказує ваш домен. Якщо запис неправильний, відвідувачі можуть не змогти відкрити ваш сайт.
Корпоративна електронна пошта. Поштові сервіси покладаються на DNS-записи, щоб знати, куди мають доставлятися повідомлення. Неправильні налаштування можуть призвести до того, що листи повертатимуться або потраплятимуть у спам.
Підключення зовнішніх сервісів. Маркетингові інструменти, аналітичні платформи, хмарні сервіси та конструктори сайтів часто потребують DNS-підтвердження, перш ніж їх можна буде підключити до вашого домену.
Швидше виявлення несправностей. Коли щось перестає працювати на вашому домені, налаштування DNS-записів часто є першим, що потрібно перевірити. Розуміння основ допомагає власникам бізнесу ефективніше спілкуватися з розробниками або хостинг-провайдерами.

Простіше кажучи, DNS-записи працюють як інструкції маршрутизації для вашого домену. Вони вказують інтернету, куди спрямовувати відвідувачів, електронні листи та запити сервісів. Якщо записи налаштовано правильно, усе працює швидко й безперебійно, але якщо є помилка, ваш сайт може не відкриватися, а листи можуть не доставлятися.

Як працюють DNS-записи?

Джерело: Unsplash

Коли хтось вводить домен у браузері або надсилає електронного листа на кшталт [email protected], DNS-система звертається до записів цього домену, щоб визначити, що робити далі. Ось як це відбувається:

1. Браузер і комп'ютер перевіряють, чи знають вони вже IP-адресу сайту. Якщо користувач нещодавно відвідував його, адреса може вже зберігатися в пам'яті. Завдяки цьому не потрібно виконувати пошук повторно, і сайт завантажиться швидше.

2. Якщо адреси немає в пам'яті браузера, запит надсилається до ISP (Internet Service Provider). Комп'ютер звертається до DNS-сервера, який зазвичай надає інтернет-провайдер, і запитує: "Яка IP-адреса цього домену?"

3. Якщо DNS-сервер не знає відповіді, він починає перевіряти інші сервери в інтернеті:

спочатку він з'ясовує, хто відповідає за доменне розширення;
потім з'ясовує, який сервер зберігає інформацію про конкретний домен;
і отримує потрібну IP-адресу з цього сервера.

4. DNS-сервер надсилає знайдену IP-адресу на комп'ютер користувача та тимчасово зберігає її, щоб наступного разу відповідати швидше.

5. Після цього браузер підключається до сервера за отриманою IP-адресою та завантажує сторінку. Щоб визначити, куди мають спрямовуватися різні запити, наприклад завантаження сайту, надсилання електронної пошти або підключення сервісу, система DNS перевіряє відповідні записи, збережені для домену.

Оскільки все це відбувається за частки секунди, користувач не встигає цього помітити.

Типи DNS-записів

Хоча існує багато різних типів DNS-записів, чотири з них особливо важливі для пересічного власника сайту, як для компанії, так і для приватної особи: A, CNAME, MX і TXT. Ці записи безпосередньо впливають на те, чи працюватиме сайт, чи надходитимуть листи та чи коректно підключатимуться зовнішні сервіси.

Джерело: Unsplash

A-запис

Використання:

щоб прив'язати домен до хостинг-провайдера;
щоб указати IP-адресу сайту.

A-запис (Address Record) – це найважливіший запис для сайту.

Він повідомляє інтернету: "Сайт із цим доменним іменем розташований за цією числовою адресою (IP)".

Кожен сервер має IP-адресу – набір певних чисел, який ідентифікує конкретний сайт, наприклад: 192.0.2.1 (IPv4, який нині є найпоширенішим стандартом IP-адрес).

A-запис пов'язує ваш домен, наприклад example.it.com, із цією числовою адресою.

Приклад:

example.com → 192.0.2.1

Коли користувач вводить домен у браузері, DNS-сервер шукає A-запис і повертає відповідну IP-адресу, після чого браузер підключається до сервера, де:

домен – це ім'я;
IP-адреса – це фактична адреса сервера;
а A-запис – це зв'язок між ними.

Якщо A-запис:

неправильний, сайт не відкриється;
вказує на старий сервер, відкриватиметься стара версія сайту;
взагалі відсутній, сайт не працюватиме.

Існує також AAAA-запис, який працює схожим чином, але лише для адрес IPv6, нового стандарту IP-адрес, що забезпечує ширший діапазон адрес, ніж IPv4, наприклад: 2001:db8:abc1::54.

CNAME-запис

Використання:

підтвердження домену в Google Search Console;
налаштування субдомену ;
налаштування SPF (Sender Policy Framework), DKIM (DomainKeys Identified Mail), DMARC (Domain Based Message Authentication, Reporting and Conformance); ці технології дають змогу перевіряти справжність відправника, захищати вміст електронних листів і блокувати спам до того, як він потрапить до вашої поштової скриньки;
підтвердження для сторонніх сервісів.

CNAME (Canonical Name) – це псевдонім домену. Він указує, що один домен є псевдонімом іншого.

Приклад:

www.example.com → example.com

У цьому випадку www.example.it.com не має власної IP-адреси, а використовує IP-адресу, указану в A-записі example.it.com.

CNAME не зберігає IP-адресу. Він просто переспрямовує на інший домен, який потім використовує A-запис.

MX-записи

Використання:

щоб підключити корпоративну електронну пошту до домену;
щоб указати поштовий сервер, який приймає листи;
щоб налаштувати резервний поштовий сервер.

MX (Mail Exchange) записи визначають, на які сервери потрібно надсилати пошту домену. Домен може мати кілька MX-записів. Кожному запису призначається пріоритет на випадок, якщо основний сервер буде недоступний.

Приклад:

example.com → mail.example.com (пріоритет 10)

Якщо MX-записи відсутні або налаштовані неправильно, листи не доставлятимуться або виникатимуть помилки надсилання.

TXT-записи

Використання:

щоб підтвердити право власності на домен;
щоб налаштувати захист електронної пошти від спаму;
і щоб підключати зовнішні сервіси.

TXT-записи зберігають довільний текст і найчастіше використовуються для підтвердження права власності на домен та налаштування безпеки. Цей текст призначений не для людей, а для сервісів і систем перевірки.

Приклад:

example.com → "v=spf1 include:_spf.google.com ~all"

TXT-записи безпосередньо не впливають на роботу сайту, однак вони важливі для електронної пошти та безпеки сайту. Ці записи допомагають захистити ваш домен від підміни відправника в листах і покращують доставлення пошти. Наприклад, коли ви підключаєте пошту до сервера Google, система просить додати спеціальний TXT-запис, щоб підтвердити, що домен справді належить вам.

Керування DNS-записами

Після реєстрації домену і придбання хостингу або VPS (Virtual Private Server) потрібно пов'язати їх між собою, щоб налаштувати DNS. Де саме це робити, залежить від того, чиї DNS-сервери ви використовуєте: реєстратора, хостинг-провайдера чи панелі керування VPS.

Якщо ви делегуєте домен DNS-серверам хостинг-провайдера, усі записи можна налаштувати в його панелі керування. Зазвичай це робиться через розділи "DNS Zones" або "Domain Management". Там можна:

1. Змінити A-запис, щоб спрямувати домен на IP-адресу сервера:

Додайте новий A-запис.
У полі "Name" або "Host" введіть "@" для кореневого домену або назву субдомену, наприклад "www".
У полі "Value" або "Target" введіть IP-адресу вашого сервера.
Збережіть запис.

Наприклад:

Host: @ | Type: A | Value: 192.0.2.1

2. Додати MX-запис для електронної пошти:

Додайте MX-запис.
Поле "Name" зазвичай містить "@".
У полі "Value" введіть адресу поштового сервера.
Укажіть пріоритет, де менше число означає вищий пріоритет.
Якщо у вас кілька поштових серверів, створіть кілька MX-записів із різними пріоритетами.

Наприклад:

Host: @ | Type: MX | Value: mx1.mail.it.com | Priority: 10

3. Налаштувати CNAME, якщо ви використовуєте субдомени або сторонні платформи:

Додайте CNAME-запис.
У полі "Name" введіть назву субдомену, наприклад: blog.
У полі "Value" введіть цільовий домен, наприклад: example.it.com або зовнішній сервіс.

Наприклад:

Host: blog | Type: CNAME | Value: example.it.com

4. Указати TXT-записи для підтверджень, SPF, DKIM та інших потреб:

Додайте TXT-запис.
У полі "Name" введіть "@" або спеціальний субдомен відповідно до вимог сервісу.
У полі "Value" введіть наданий токен або згенерований рядок.

Наприклад, ось SPF-запис, який дозволяє надсилати електронну пошту від імені домену виключно через Google Workspace:

Host: @ | Type: TXT | Value: v=spf1 include:_spf.google.com ~all

Джерело: Unsplash

Під час роботи з VPS найчастіше потрібно вручну внести A-запис з IP-адресою сервера. Якщо ви розгортаєте сайт на своєму VPS, домен має вказувати на точну IP-адресу, інакше він просто не відкриється.

Також важливо розуміти, що кожен запис має параметр TTL (Time to Live). Він указує, скільки секунд запис зберігатиметься в кеші. По суті, це означає, що інтернет може певний час "пам'ятати" старі налаштування. Наприклад, якщо TTL становить 3 600 секунд, браузер використовуватиме збережене значення протягом однієї години перед оновленням. Під час внесення змін рекомендується тимчасово зменшити TTL до 300 або навіть 60 секунд, щоб оновлення набули чинності швидше.

Залежно від TTL і кешу провайдера зміни для сайту або електронної пошти можуть запрацювати не відразу, а через проміжок від кількох хвилин до кількох годин. Тому, якщо сайт ще не завантажується, можливо, варто трохи зачекати.

Проблеми з DNS-записами та їх вирішення

Коли виникають збої в роботі сайту або електронної пошти, легко припустити, що проблема серйозна й потребує значних ресурсів. Однак часто причина криється в помилці DNS-запису, яку легко виправити. Нижче наведено кілька поширених проблем, їхні причини та способи розв'язання.

1. Сайт не відкривається.

Причини:

неправильний A-запис;
указано неправильну IP-адресу;
домен спрямовує на старий сервер;
конфлікт записів, наприклад: A- і CNAME-записи мають однакове ім'я;
запис ще не оновився.

Рішення:

перевірте IP-адресу в панелі керування хостинг-провайдера;
переконайтеся, що в A-записі вказано правильну IP-адресу;
перевірте, чи немає зайвих або конфліктних записів;
дочекайтеся оновлення DNS, зазвичай від кількох хвилин до 24 годин.

2. Пошта не надходить.

Причини:

відсутні MX-записи;
помилки в пріоритетах MX;
указано неправильний поштовий сервер;
SPF/DKIM/DMARC відсутні або неправильно налаштовані в TXT-записах;
запис ще не оновився.

Рішення:

перевірте MX-записи за інструкціями вашого поштового провайдера;
перевірте пріоритети записів;
переконайтеся, що домен використовує правильні сервери імен;
додайте або виправте SPF, DKIM і DMARC;
дочекайтеся оновлення DNS, зазвичай від кількох хвилин до 24 годин.

3. Сервіси не підтверджують домен.

Причини:

неправильні TXT-записи;
зайві пробіли, лапки або символи;
запис додано до неправильного субдомену;
замість потрібного TXT-запису було додано CNAME-запис, або навпаки;
запис ще не оновився.

Рішення:

скопіюйте запис точно за інструкцією сервісу;
перевірте поле Name;
переконайтеся, що тип запису вибрано правильно;
перевірте, чи немає дублікатів;
дочекайтеся оновлення DNS, зазвичай від кількох хвилин до 24 годин.

4. Субдомен не відкривається або зовнішній сервіс не підключається.

Причини:

CNAME-запис указує на неправильну адресу;
CNAME-запис налаштовано для кореневого домену;
CNAME-запис та інші записи одночасно існують для одного й того самого імені;
старі записи не було видалено після перенесення;
запис ще не оновився.

Рішення:

перевірте цільову адресу в інструкції сервісу;
переконайтеся, що CNAME-запис створено саме для субдомену, наприклад: www, app, shop;
видаліть конфліктні записи;
переконайтеся, що старі A-записи видалено;
дочекайтеся оновлення DNS, зазвичай від кількох хвилин до 24 годин.

Розуміння базових принципів принаймні чотирьох основних DNS-записів допомагає власнику домену краще контролювати свою інфраструктуру. Навіть якщо налаштуванням займаються фахівці, ви зможете швидко визначити джерело проблеми, поставити правильні запитання та ухвалити виважені рішення.

Поширені запитання

Чи потрібні технічні навички для налаштування DNS-записів?

Не обов'язково. Більшість змін DNS вносяться через панель керування з такими полями, як "Host", "Type", "Value", "TTL".

Однак потрібно чітко розуміти, що саме ви змінюєте. Навіть невелика помилка в IP-адресі або значенні поштового сервера може зробити сайт недоступним або зупинити доставлення електронної пошти.

Скільки часу потрібно, щоб зміни DNS набули чинності?

Зміни DNS не завжди набувають чинності миттєво. Вони залежать від значення TTL і кешування інтернет-провайдерами. У більшості випадків зміни набувають чинності протягом кількох хвилин, але іноді це може тривати до 24 годин.

Що станеться, якщо я зміню хостинг?

Під час зміни хостинг-провайдера потрібно оновити A-запис, щоб він указував на IP нового сервера, і, можливо, CNAME-записи. Якщо DNS-записи не оновити правильно, домен може й надалі вказувати на старий сервер.